За результатами підписаного 10 липня 1774 року Кючук-Кайнарджійського мирного договору територія між Дніпром та Південним Бугом відходить до Російської імперії.
Селище Гнилий Єланець засноване в 1802-1804 роках.
1858 — перейменування із Новомосковська в Єланець.
За даними на 1859 рік у південному поселенні Єланець Єлизаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 1855 осіб (922 чоловіки та 933 жінки), налічувалось 278 дворове господарство, існувала православна церква, відбувались базари.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Єланецької волості, мешкало 2479 осіб, налічувалось 470 дворів, існували православна церква, школа, земська станція, 8 лавок, відбувались базари щонеділі.
Напередодні Першої світової війни волосний центр Єланець налічував 4,5 тис. жителів. У центрі села, на великій базарній площі, стояли церква, синагога, земська поштова станція (телеграфну лінію від міста Братське до Єланця провели в 1908—1909 роках), торгували 15 лавок, кілька трактирів.
Дізнавшись про перемогу Лютневої революції, жителі Єланця в кінці березня 1917 року обрали раду селянських депутатів. Більшість у ній становили есери.
27 січня 1920 року — внаслідок радянсько-української війни — була остаточно встановлена радянська влада.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 44 жителі селища.
З 8 серпня 1941 року по 19 березня 1944 року Єланець був окупований нацистами.
У 1963 році Єланець отримав електричний струм від державної мережі.
У 1968 році Єланець віднесено до селищ міського типу.
Історія Єланця
